Статистика сонячних батарей в Україні. Якими темпами розвивається сонячна енергетика?

Статистика_сонячних_батарей__в_Україні
Статистика сонячних батарей в Україні. Якими темпами розвивається сонячна енергетика?

Перша фотоелектрична панель сучасного типу була створена 65 років тому – в 1954 році. Але історія розвитку сонячних електростанцій почалася набагато пізніше – з 1980-х. Така перерва була обумовлена низькою продуктивністю і величезною собівартістю осередків, при ціні $ 3 000 за 1 Вт потужності, які використовувалися виключно в космічних програмах США і СРСР. Після зниження вартості до $ 10-15 за ват і введення стимулюючих тарифів, СЕС почали будуватися в США, Японії та Європі, а з кінця 2000-х і в нашій країні.

Перший етап – 2009-2014 роки

Для стимулювання розвитку сонячної енергетики в Україні Верховною Радою спеціальним законом 2009 року був вперше введений «зелений тариф». Ставка обов’язкової закупівлі державою електроенергії з альтернативних джерел виявилася безпрецедентною – € 0,54 за кіловат, але до зростання приватної генерації це не привело. Причина полягала в додаткових вимогах до установки та запуску станції, включаючи:

  • необхідність використання не менше 50% обладнання українського виробництва;
  • складну схему отримання дозволів на включення в загальну енергомережу;
  • залучення інвестицій на особливих умовах та ін.

Подібний механізм привів до монополізації ринку однією компанією – «ActivSolar», яка окупала витрати на будівництво бюджетними коштами і залучення китайських інвестицій під майбутні прибутки. За 5 наступних років число приватних сонячних панелей в Україні майже не змінилось – було придбано і встановлено всього 40 міні СЕС загальною потужністю менше 400 кВт, а також 10 невеликих промислових станцій, переважно в Криму і на півдні Одеської області.

Ситуація вимагала кардинальних змін, і з 2015 року всі штучні обмеження і бар’єри зняли, ставки зеленого тарифу переглянули та затвердили їх нинішній розмір аж до 2030 року. З появою реальної конкуренції «ActivSolar» збанкрутувала, а побудовані станції передали за борги китайським інвесторам. Найбільший з них – пекінська компанія CNBM – залишається провідним гравцем українського ринку альтернативної енергетики і сьогодні, володіючи СЕС загальною потужністю 267 МВт.

Сучасна історія розвитку сонячної енергетики країни – 2015-2019

Стабільна державна підтримка, загальні для всіх правила гри, створення системи спеціалізованого кредитування ВДЕ з нульовою ставкою перші 2 роки та стрімке здешевлення сонячних технологій привели до наступної ситуації:

  1. Темп зростання промислової генерації з 2016 року збільшився до 100-250% щорічно, а кількість установок приватного сектора зросла за цей же період більш ніж в 300 разів (з 40 до 12 000).
  2. Згідно з даними статистики, сукупна потужність усіх сонячних панелей в Україні склала:
  • 2015 г. – 49 МВт;
  • 2016 г. – 102 МВт;
  • 2017 г. – 211 МВт;
  • 2018 г. – 850 МВт;
  • 2019 г. (прогноз) – 2,2 ГВт, в тому числі 320 МВт – невеликі приватні станції.
  1. Поставлена ​​урядом, в якості найближчої перспективи розвитку сонячної енергетики, мета виходу на 11% загального енергозабезпечення країни з альтернативних джерел до кінця 2020 року стає абсолютно реальною.

Установка найбільших СЕС

Тільки за минулі 4 роки в галузь прийшли десятки іноземних і вітчизняних компаній, які інвестували в будівництво СЕС понад два мільярди доларів. Найбільшими станціями, які складають український рейтинг ТОП-10, стали:

  • Нікопольська – 290 МВт, контрактор – Солар-фарм-1 (інвестори – ДТЕК, Україна/СМЕС, КНР);
  • Вінницька – 200 МВт, Kness (Україна/США);
  • Кам’янець-Подільська – 72 МВт, Подольскенерго (ІСЦ, Україна/VR CapitalGroup, США);
  • Дунайська – 69 МВт, Франко Піві – Франко Солар (CNBM NewEnergyEngineeringCo, КНР);
  • Березинська – 64 МВт, Схід-Солар (CNBM NewEnergyEngineeringCo, КНР);
  • Токмацька – 61 МВт, Токмак СоларЕнерджі (Україна);
  • Приозерна – 60 МВт, СЕС м.Кілія (CNBM NewEnergyEngineeringCo, КНР);
  • Лиманська – 48 МВт, Лиманська-Енерджі (CNBM NewEnergyEngineeringCo, КНР);
  • Яворівська – 40 МВт, Енергопарк Яворів (Україна);
  • Болградська – 34 МВт, Болград Солар (CNBM NewEnergyEngineeringCo, КНР).

Крім того, на території країни функціонують 160 менших станцій потужністю понад 1 МВт, а в рамках перспективи використання сонячної енергетики в Україні було укладено рамкову угоду з організацією AIDA (Арабське управління інвестицій і розвитку) з ОАЕ на інвестиції в галузь понад $ 2 млрд до 2025 року. Проектом передбачається вкладення коштів не тільки в промислові, а й невеликі фермерські СЕС, причому вже зараз собівартість панелей розраховується за ціною $ 0,3 за 1 Вт.

Фактори стабільності зростання

Якими будуть подальші перспективи розвитку сонячної енергетики, багато в чому залежить від декількох значущих чинників.

  1. Динаміка співвідношення витрат і доходів.

Сонячне обладнання постійно дешевшає, а продуктивність його зростає. Це зменшує частку питомих витрат для отримання одиниці енергії приблизно на 20% щорічно. Зниження ставок «зеленого тарифу» становить лише 10% за п’ять років, що дозволяє оцінювати перспективи розвитку сонячної енергетики в Україні доволі позитивно.

  1. Відповідність правового поля.

Політика державного субсидування закупівель електроенергії з альтернативних джерел залишається незмінною з 2015 року. Єдиним нововведенням з 2020 року є «зелені аукціони» для великих виробників. Це може знизити середню закупівельну вартість сонячного кіловата, але ставить в нерівні умови власників середніх станцій потужністю в кілька мегаватз «гігантами» галузі.

Розгляд та прийняття поправки про збільшення «нижньої планки» участі в аукціонах з 1 до 10 МВт вирішить ряд проблем:

  • посприяє подальшому вирівнюванню промислової і приватної генерацій;
  • поліпшить перспективи використання сонячної енергетики в Україні;
  • забезпечить більш рівномірний розподіл джерел генерації в регіональному розрізі.
  1. Політична стабільність.

Подальша мінімізація участі держави в ручному регулюванні економіки, закріплена законодавчо, нівелює вплив на галузь зміну політичних еліт. У цьому випадку не тільки тактична, а й стратегічна мета України – вийти до 2050 року на повне забезпечення екологічно чистою енергією – виглядає цілком реальною і дозволить вписати нову сторінку в історію розвитку сонячних електростанцій.

Економічно вигідні сонячні батареї

Різні покоління фотоелектричних панелей використовували в ролі перетворювачів випромінювання різні матеріали:

  • 1955 – 1961 – селен, ККД 1%:
  • 1962 – 1975 – аморфний кремній, 5%;
  • 1980-ті по теперішній час – моно- і полікристалічний кремній, 10 – 24%;
  • з середини 2000-х – рідкоземельні телурид кадмію, арсенід галію, сульфід індію/галію/міді, 11 – 30%;
  • з 2010-х – перовскіти, полімерні сполуки, допоміжні лінзи і т.д., 5-40%.

Найбільш ефективним в кліматичних умовах України сьогодні є 4-й тип, що вже зіграв в історії розвитку сонячної енергетики важливу роль. Панелі на рідкоземельних напівпровідниках відрізняються невеликою вагою, багатофункціональністю, можливістю кріплення на криволінійні поверхні та величезними перспективами підвищення ККД. Найбільш затребуваною в цьому класі є продукція світового лідера FirstSolar (США), яка володіє кращим співвідношенням ціни, якості та ефективності. В Україні тонкоплівковіпанелі Cd-Te цієї компанії реалізує офіційний дилер GreenTechTrade. Допомогу в підборі обладнання та безкоштовний попередній розрахунок СЕС можна замовити на офіційному сайті компанії.

Будівництво сонячних
електростанцій "під ключ"

Готові інвестиційні проекти